Пригода маленьких друзів

Автор - Маслак Альбіна

Одного разу влітку на землю прилетіли Гусінь та Зернятко на своїй літаючій тарілці. Гусінь була різнокольорова, а Зернятко було не дуже гарним. Воно не любило дивитися у дзеркало. Гусінь із Зернятком були найкращими друзями. Вони робили усе разом, щоб було легше. А ще вони познайомилися із хлопчиком Дмитриком. Їм пощастило, бо вони були однакового зросту. Хлопчик розповів, яка в них планета гарна, що на ній росте багато квітів, літають різнокольорові метелики. А Гусінь із Зернятком розповідали про свою землю, що там нема дерев, а замість них великі гриби. Якщо взяти шматок з рожевого гриба, станеш розумнішим, з синього – слабким, з чорного – міністром, і їхня розповідь хлопчику дуже сподобалася. Потім Дмитрик запропонував пограти у схованки. Він рахував, Зернятко сховалося в землі, а Гусінь сплела швидко кокон і сховалася.

Хлопчик дорахував і промовив:

-      Хто не сховався, я не винен.

Але хлопчик не знайшов Зернятко. Воно проросло і до весни виросла яскрава квітка-дзвіночок, а Гусінь  стала маленьким метеликом. Він летів, летів та ось раптом побачив квітку найгарнішу.  Вона була така пахуча!

Метелику захотілось спитати у квітки-дзвіночка:

-      Не бачила ти мого друга Зернятка?

-      Бачила.

-      Де він? – радіючи спитав Метелик.

-      Та це ж я!

-      Ти!?

Вони впізнали один одного. Дзвіночок ріс біля хлопчикового будинку. Дмитрик кожного дня приходив до яскравої квітки та сидячого на ній метелика. Друзі потім впізнали свого товариша та почали знову дружити як раніше.